менторський —
ме́нторський прикметник ірон.
Орфографічний словник української мови
менторський —
-а, -е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний, моралізаторський.
Великий тлумачний словник сучасної мови
менторський —
МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст., ірон. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний. – Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Я.
Словник української мови у 20 томах
менторський —
ме́нторський (від ментор) повчальний, моралізаторський.
Словник іншомовних слів Мельничука
менторський —
ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
менторський —
Ме́нторський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
менторський —
МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний. — Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Кач.
Словник української мови в 11 томах