менторський
МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст., ірон.
Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний.
– Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Я. Качура);
Хоч як би Вадим тепер хизувався павиним пір'ям своїх менторських монологів, він назавжди лишиться для неї маленьким, зсутуленим, з переляканими очима (М. Руденко).
Словник української мови (СУМ-20)