менторський

МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний.

— Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Кач., II, 1958, 27);

Хоч як би Вадим тепер хизувався павиним пір’ям своїх менторських монологів, він назавжди лишиться для неї маленьким, зсутуленим, з переляканими очима (Руд., Остання шабля, 1959, 76).

Значення в інших словниках

1. менторський — ме́нторський прикметник ірон.  Орфографічний словник української мови
2. менторський — -а, -е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний, моралізаторський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. менторський — Навчательний, див. сентенційний  Словник чужослів Павло Штепа
4. менторський — МЕ́НТОРСЬКИЙ, а, е, заст., ірон. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний. – Не прогнівайтеся, якщо я дозволю тут собі зужити менторського тону (Я.  Словник української мови у 20 томах
5. менторський — ме́нторський (від ментор) повчальний, моралізаторський.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. менторський — ПОВЧА́ЛЬНИЙ (який містить у собі повчання, напучення), НАПУ́ТНІЙ, НАПУ́ТЛИВИЙ, МОРАЛІСТИ́ЧНИЙ, СЕНТЕНЦІ́ЙНИЙ, ДИДАКТИ́ЧНИЙ книжн.; НАСТА́ВНИЦЬКИЙ, УЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ (ВЧИ́ТЕЛЬСЬКИЙ), ДОКТОРА́ЛЬНИЙ книжн., МЕ́НТОРСЬКИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
7. менторський — Ме́нторський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)