Значення в інших словниках
-
муфлон —
муфло́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
муфлон —
-а, ч. Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
муфлон —
МУФЛО́Н, а, ч. Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму. На схилах [Кримського заповідника] пасуться муфлони, олені, козулі (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
-
муфлон —
А, ч., лайл. 1. див. бик. Муфлон, а не чоловік. 2. Дурень. Муфлон ти конкретний, от що!
Словник сучасного українського сленгу
-
муфлон —
(-а) ч.; крим., жрм. Дурна, вперта людина. БСРЖ, 363; СЖЗ, 69; ЯБМ, 2, 47.
Словник жарґонної лексики української мови
-
муфлон —
муфло́н (франц. mouflon, з італ. muflone) вид диких баранів, поширених у горах Корсіки, Сардінії, Західної Азії та в Закавказзі. Був одомашнений; один з предків сучасних свійських овець.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
муфлон —
Гірський баран (ссавець із ряду парнокопитних), походить із Сардинії та Корсики, акліматизований у багатьох гірських регіонах Європи як вид для полювання; вис. у холці бл. 70 см, маса 25-40 кг; роги лише у самців.
Універсальний словник-енциклопедія
-
муфлон —
МУФЛОН, а, ч. Дикий баран, що живе на деяких островах Середземного моря, а також акліматизований у Криму. На схилах [Кримського заповідника] пасуться муфлони, олені, козулі (Рад. Укр., 13.1 1963, 4).
Словник української мови в 11 томах