Словник чужослів Павло Штепа

мінорний

див. печальний

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. мінорний — міно́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. мінорний — (тон) тихий, ніжний, сумовитий; (настрій) смутний, журливий.  Словник синонімів Караванського
  3. мінорний — див. сумний  Словник синонімів Вусика
  4. мінорний — -а, -е. 1》 Стос. до мінору (у 1 знач.). Мінорна гама — мелодична послідовність всіх ступенів мінорного ладу. Мінорний лад — Те саме, що мінор (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. мінорний — МІНО́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до мінору (у 1 знач.). Мінорний лад (соль-мінор) надає музиці відтінку ніжної жіночності, тендітності, якоїсь просвітленості барв (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  6. мінорний — СУМНИ́Й (який відчуває сум; який виражає або навіває сум), СМУТНИ́Й, ЗАСМУ́ЧЕНИЙ, НЕВЕСЕ́ЛИЙ, СУМОВИ́ТИЙ, ЖУРЛИ́ВИЙ, ЖУРНИ́Й, ПЕЧА́ЛЬНИЙ, БЕЗРА́ДІСНИЙ, БЕЗВІДРА́ДНИЙ, НЕРА́ДІСНИЙ, ЗАЖУ́РЕНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЙНИЙ, МЕЛАНХОЛІ́ЧНИЙ рідше, СКОРБО́ТНИЙ...  Словник синонімів української мови
  7. мінорний — Міно́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мінорний — МІНО́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до мінору (у 1 знач.). Мінорний лад (соль-мінор) надає музиці відтінку ніжної жіночності, тендітності, якоїсь просвітленості барв (Укр. клас.  Словник української мови в 11 томах