Значення в інших словниках
-
навальник —
нава́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
навальник —
-а, ч. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
навальник —
НАВА́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін. Працював [Гарасько] за навальника біля самої пічки .. Ліворуч, між подом і стелею, тяглася покришена гранчаста стінка вугілля (П. Панч); Чорне золото із лави Полилося як вода.
Словник української мови у 20 томах
-
навальник —
ВАНТА́ЖНИК (робітник, що займається вантаженням), НАВАНТА́ЖУВАЧ, НАВАНТА́ЖНИК, НАВА́ЛЬНИК (шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою); ДО́КЕР (портовий вантажник). Двері розчиняються і двоє вантажників вносять великий ящик (І.
Словник синонімів української мови
-
навальник —
НАВА́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін. Працював [Гарасько] за навальника біля самої пічки.. Ліворуч, між подом і стелею, тяглася покришена гранчаста стінка вугілля (Панч, І, 1956, 390)...
Словник української мови в 11 томах