навкіл —
навкі́л прислівник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
навкіл —
див. близько; навколо
Словник синонімів Вусика
навкіл —
присл., рідко. Те саме, що навколо 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
навкіл —
НАВКІ́Л, присл., рідко. Те саме, що навко́ло 1. Досвітній туман все навкіл заволік... (І. Нехода); Гори стояли навкіл, німі, похмурі, вкриті шапками снігів та предковічними лісами (Л. Первомайський); Щогли.
Словник української мови у 20 томах
навкіл —
НАВКІ́Л, присл., рідко. Те саме, що навко́ло 1. Гори стояли навкіл, німі, похмурі, вкриті шапками снігів та предковічними лісами (Перв., Невигадане життя, 1958. 261); Досвітній туман все навкіл заволік… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 228).
Словник української мови в 11 томах