навігатор —
навіга́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
навігатор —
-а, ч. Фахівець із навігації.
Великий тлумачний словник сучасної мови
навігатор —
НАВІГА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Антуан зробив крок праворуч, пропускаючи навігатора та механіка (О.
Словник української мови у 20 томах
навігатор —
НАВІГА́ТОР, а, ч. Фахівець з навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам’ять, але чомусь тримав при собі (Логв., Давні рани, 1961, 35).
Словник української мови в 11 томах