навігатор

навіга́тор

-а, ч.

Фахівець із навігації.

Значення в інших словниках

1. навігатор — навіга́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. навігатор — Кораблеводій, мореплавець, див. судноводій  Словник чужослів Павло Штепа
3. навігатор — НАВІГА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко); Антуан зробив крок праворуч, пропускаючи навігатора та механіка (О.  Словник української мови у 20 томах
4. навігатор — НАВІГА́ТОР, а, ч. Фахівець з навігації. Командир відклав довідник навігатора, який знав напам’ять, але чомусь тримав при собі (Логв., Давні рани, 1961, 35).  Словник української мови в 11 томах