навігатор
НАВІГА́ТОР, а, ч.
1. Фахівець із навігації.
Командир відклав довідник навігатора, який знав напам'ять, але чомусь тримав при собі (В. Логвиненко);
Антуан зробив крок праворуч, пропускаючи навігатора та механіка (О. Тесленко);
Справжній фахівець має бути однаково вправним як у теорії, так і в практиці, тому нерідко бувало так, що штатний пілот виконував навігаційні обрахунки, а навігатор ніс вахту за пультом штурмана (О. Авраменко);
Каменем спотикання для навігаторів усіх часів були Дніпрові пороги. Скільки наших предків зазнало тут аварій! (з наук.-попул. літ.).
2. Пристрій, який використовується для визначення поточного місця розташування кого-. чого-небудь і вибору найкращого маршруту до пункту призначення.
Сучасні автомобільні навігатори здатні прокладати маршрут з урахуванням організації дорожнього руху і здійснювати адресний пошук (з наук.-попул. літ.);
У новому навігаторі інтерфейс і голосові підказки доступні українською або російською мовою. (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)