навігаційний
НАВІГАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до навігації, пов'язаний з навігацією.
Поволі виростає серед зоряного безміру невелика планетка, над нею спалахують періодичні світлові імпульси навігаційних сигналів (О. Бердник);
Руббан заходився заміряти зірки і щось креслити вугіллям по дошці, зазирати до своєї потаємної навігаційної книги... (Ю. Логвин);
Тренажери імітують справжні навігаційні ситуації, відтворюють картини навколишньої обстановки, що оточують судно (з навч. літ.);
// Признач. для навігації (у 1 знач.).
Це корабель для картини і для навігаційної школи. Для молодих, вірних юнаків (Ю. Яновський);
У навігатора на борту – сучасне навігаційне обладнання, потужна радіостанція (з наук.-попул. літ.);
Судно оснащене сучасними навігаційними приладами – локатором і гірокомпасом (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)