надривно —
надри́вно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
надривно —
Присл. до надривний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
надривно —
НАДРИ́ВНО. Присл. до надри́вний. Ніколи Таня не бачила його таким. Губи бліді, надривно дихає, щось хоче сказати й не може (О. Гончар); Надривно і люто гарчали танки (Д. Ткач); Десь над річкою надривно кричали сичі (І. Цюпа).
Словник української мови у 20 томах
надривно —
НАДРИ́ВНО. Присл. до надри́вний. Ніколи Таня не бачила його таким. Губи бліді, надривно дихає, щось хоче сказати й не може (Гончар, Людина.., 1960, 8); Надривно і люто гарчали танки (Ткач, Плем’я.., 1961, 5); Десь над річкою надривно кричали сичі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 70).
Словник української мови в 11 томах