наловчитися

Наламуватися, наламатися, поналамуватися, озвичаюватися, озвичаїтися, поозвичаюватися, призвичаюватися, призвичаїтися, попризвичаюватися, звикати, звикнути, звикти, позвикати, навикати, навикнути, понавикати, див. засвоювати, практикувати, привикати

Значення в інших словниках

1. наловчитися — наловчи́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наловчитися — див. звикати  Словник синонімів Вусика
3. наловчитися — -чуся, -чишся, док., розм. Набути вправності, уміння, навику в чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наловчитися — НАЛОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Набути вправності, уміння, навику в чому-небудь. Кум городив пліт і запросив мене, щоб я допоміг йому. Так я там коло того плота так наловчився, що вже потім і сам почав городити (М.  Словник української мови у 20 томах
5. наловчитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
6. наловчитися — НАЛОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док., розм. Набути вправності, уміння, навику в чому-небудь. Навіть у маленькі спостережні віконця заборол наловчилися [галичани] втикати стріли (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 120); Було мені з ним [теодолітом] мороки,.  Словник української мови в 11 томах