Значення в інших словниках
-
настоятель —
настоя́тель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
настоятель —
1. Те саме, що священик парафіяльний; 2. Те саме, що ігумен
Словник церковно-обрядової термінології
-
настоятель —
-я, ч. 1》 Начальник чоловічого монастиря; ігумен. 2》 Старший священик православної церкви. 3》 діал. Спадкоємець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
настоятель —
НАСТОЯ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Начальник чоловічого монастиря; ігумен. До Верхівні часто їздить настоятель монастиря (Н. Рибак). 2. Старший священик православної церкви. Після служби духовенство виходило на водосвященіє [водосвяття]; настоятель ішов попереду (О.
Словник української мови у 20 томах
-
настоятель —
НАСТОЯ́ТЕЛЬ (управитель чоловічого монастиря); ІГУ́МЕН (у православній церкві); АБА́Т (у католицькій церкві); ПРІО́Р (невеликого католицького монастиря). Після служби духовенство виходило на водосвященіє; настоятель ішов попереду (О.
Словник синонімів української мови
-
настоятель —
НАСТОЯ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Начальник чоловічого монастиря; ігумен. До Верхівні часто їздить настоятель монастиря (Рибак, Помилка.., 1956, 53). 2. Старший священик православної церкви.
Словник української мови в 11 томах