начотчик —
начо́тчик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
начотчик —
-а, ч. Людина, яка багато читає, але поверхово, механічно засвоює прочитане.
Великий тлумачний словник сучасної мови
начотчик —
НАЧО́ТЧИК, а, ч. Людина, яка багато читає, але поверхово, механічно засвоює прочитане. Начотчики і талмудисти тим небезпечні і шкідливі, що наукові положення марксизму вони перетворюють у догми...
Словник української мови в 11 томах