незносно —
незно́сно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
незносно —
Присл. до незносний. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незносно —
НЕЗНО́СНО. Присл. до незно́сний. Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (П. Загребельний); // у знач. присудк. сл. Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Марко Вовчок).
Словник української мови у 20 томах
незносно —
НЕЗНО́СНО. Присл. до незно́сний. Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (Загреб., Диво, 1968, 421); // у знач. присудк. сл. Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Вовчок, І, 1955, 320).
Словник української мови в 11 томах