незносно

НЕЗНО́СНО. Присл. до незно́сний.

Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (Загреб., Диво, 1968, 421);

// у знач. присудк. сл.

Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Вовчок, І, 1955, 320).

Значення в інших словниках

1. незносно — незно́сно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. незносно — Присл. до незносний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. незносно — Нестерпно, нестерпуче, невитримно, див. нетерпимий  Словник чужослів Павло Штепа
4. незносно — НЕЗНО́СНО. Присл. до незно́сний. Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (П. Загребельний); // у знач. присудк. сл. Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Марко Вовчок).  Словник української мови у 20 томах