незносно
НЕЗНО́СНО.
Присл. до незно́сний.
Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (П. Загребельний);
// у знач. присудк. сл.
Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)