Значення в інших словниках
-
неохота —
неохо́та іменник жіночого роду небажання розм.
Орфографічний словник української мови
-
неохота —
див. НЕХІТЬ; ФР. не хочеться, нема охоти <�бажання> <н. неохота їсти>.
Словник синонімів Караванського
-
неохота —
див. лінощі
Словник синонімів Вусика
-
неохота —
-и, ж., розм. 1》 Те саме, що небажання. 2》 у знач. присудк. сл., з інфін. Немає бажання робити що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
неохота —
НЕОХО́ТА, и, ж., до чого, з інфін. і без дод., розм. 1. Те саме, що небажа́ння, не́хіть. Вони тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (І.
Словник української мови у 20 томах
-
неохота —
НЕБАЖА́ННЯ перев. з інфін. (відсутність бажання, прагнення робити що-небудь), НЕОХО́ТА до чого, з інфін. і без додатка, НЕ́ХІТЬ до чого і без додатка; ЗНЕОХО́ТА перев. без додатка, розм. (відсутність бажань, байдужість).
Словник синонімів української мови
-
неохота —
Неохо́та, -ти, -ті
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
неохота —
НЕОХО́ТА, и, ж., розм. 1. Те саме, що небажа́ння. Вони тепер не показували надто виразно своєї неохоти і виповнювали розпорядження молодого провідника (Фр., VI, 1951, 11); Повгрівалися [заробітчани] за ніч у соломі, вранці з неохотою підводилися (Горд.
Словник української мови в 11 томах
-
неохота —
Неохота, -ти ж. Неохота, нежеланіе. Яким з більшою неохотою одвітував йому. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка