обивательський —
Обивательський ( = поміщицький, 341) (obywatelski) [MО,III]
Словник з творів Івана Франка
обивательський —
обива́тельський прикметник
Орфографічний словник української мови
обивательський —
-а, -е. 1》 Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). 2》 заст. Прикм. до обиватель 2). || Належний обивателю, обивателям. 3》 зах. Прикм. до обиватель 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
обивательський —
ОБИВА́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). Не тільки обивательська свідомість жінки – влаштувати себе, – а й якесь незрозуміле ще захоплення її молодості допомогли тут Храпкову одружитися (Іван Ле). 2. заст. Прикм.
Словник української мови у 20 томах
обивательський —
ОБИВА́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е. 1. Власт. обивателю, обивателям (у 1 знач.). Не тільки обивательська свідомість жінки — влаштувати себе, — а й якесь незрозуміле ще захоплення її молодості допомогли тут Храпкову одружитися (Ле, Міжгір’я, 1953, 15). 2. заст. Прикм.
Словник української мови в 11 томах