обнімати

(руками) обіймати, обійняти, пообіймати, обійматися, обійнятися, пообійматися, пригортати, пригорнути, попригортати, схоплювати, схопити, посхоплювати, (простір) засягати, засягнути, досягати, досягнути, осягати, осягнути, захоплювати, захопити, позахоплювати, (почуття) огортати, огорнути, захоплюватися, захопитися, позахоплюватися, понімати, пойняти, пронімати, пройняти, охоплювати, охопити, посхоплювати

Значення в інших словниках

1. обнімати — обніма́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. обнімати — див. обіймати  Словник синонімів Вусика
3. обнімати — -аю, -аєш, недок., обняти, -німу, -німеш, док., перех. Те саме, що обіймати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. обнімати — ОБНІМА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, док., перех. Те саме, що обійма́ти. Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Шевч., II, 1953, 140); Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Дмит.  Словник української мови в 11 томах
5. обнімати — ОБНІМА́ТИ, аю, аєш, недок., ОБНЯ́ТИ, німу́, ні́меш, док., кого, що. Те саме, що обійма́ти. Лимар кичку зашиває, Мене горне, обнімає, Молоденьку (Т. Шевченко); Ярослава раптом обняла Люду й голосно заспівала (Л.  Словник української мови у 20 томах
6. обнімати — обійма́ти (обніма́ти) / обійня́ти (обня́ти) по́глядом (о́ком, очи́ма і т. ін.) кого, рідше що, перев. яким (якими). 1. Оглядати кого-, що-небудь, дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії, любові, ніжності і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
7. обнімати — МІСТИ́ТИ (мати в собі, в своєму складі), ВКЛЮЧА́ТИ, ОБІЙМА́ТИ (ОБНІМА́ТИ), ОХО́ПЛЮВАТИ, ХОВА́ТИ (щось зовні непомітне). — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), включи́ти, обійня́ти, обня́ти, охопи́ти. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Д.  Словник синонімів української мови
8. обнімати — Обніма́ти, звич. обійма́ти, -ма́ю, -ма́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. обнімати — Обнімати, -ся гл. = обіймати, -ся.  Словник української мови Грінченка