Значення в інших словниках
-
оброк —
обро́к іменник чоловічого роду податок
Орфографічний словник української мови
-
оброк —
-у, ч., іст. Податок грошима чи натурою, що його стягували поміщики з кріпаків замість панщини; чинш. Відпускати на оброк кого іст. — дозволяти кріпакам сплачувати гроші або віддавати продукти натурального господарства замість того, щоб відробляти панщину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оброк —
ОБРО́К, у, ч., іст. Податок грошима чи натурою, який стягували поміщики з кріпаків замість панщини; чинш. Він [селянин] віддавав феодалу зерно, курей, гусей, яйця, рибу, а також усякі домашні вироби, пряжу, полотно. Такі внески називались оброком (Іст.
Словник української мови в 11 томах
-
оброк —
ОБРО́К, у, ч., іст. Податок грошима чи натурою, який стягували з кріпаків замість панщини; чинш. Він [селянин] віддавав феодалу зерно, курей, гусей, яйця, рибу, а також усякі домашні вироби, пряжу, полотно. Такі внески називались оброком (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
оброк —
Їжа, страва, харч
Словник застарілих та маловживаних слів
-
оброк —
ПОДА́ТОК (встановлюваний державою обов'язковий збір з населення, підприємств, організацій і т. ін.), ПО́ДАТЬ заст., ПОДА́ЧА заст., ЧИНШ заст., ОКЛА́Д заст., ОБРО́К заст., О́ПЛАТЬ заст., ОПЛА́ТКИ заст., ПОЛІ́ТОК діал., ДРА́ЧА діал.
Словник синонімів української мови
-
оброк —
рос. оброк щорічний податковий збір грошей і продуктів, що за часів феодалізму стягувався поміщиками з кріпаків.
Eкономічна енциклопедія