одиноцтво —
одино́цтво іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
одиноцтво —
-а, с., рідко. Те саме, що самотність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
одиноцтво —
ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (П. Грабовський).
Словник української мови у 20 томах
одиноцтво —
ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (Граб., І, 1959, 363).
Словник української мови в 11 томах
одиноцтво —
Одиноцтво, -ва с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.
Словник української мови Грінченка