Орфографічний словник української мови

одиноцтво

одино́цтво

іменник середнього роду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. одиноцтво — -а, с., рідко. Те саме, що самотність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. одиноцтво — Самітність, самота, самотина  Словник чужослів Павло Штепа
  3. одиноцтво — ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
  4. одиноцтво — ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (Граб., І, 1959, 363).  Словник української мови в 11 томах
  5. одиноцтво — Одиноцтво, -ва с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.  Словник української мови Грінченка