одиноцтво

ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність.

О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (Граб., І, 1959, 363).

Значення в інших словниках

1. одиноцтво — одино́цтво іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. одиноцтво — -а, с., рідко. Те саме, що самотність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. одиноцтво — Самітність, самота, самотина  Словник чужослів Павло Штепа
4. одиноцтво — ОДИНО́ЦТВО, а, с., рідко. Те саме, що само́тність. О, куди ж нам, небого, подітись, куди З одиноцтвом гірким та журбою! (П. Грабовський).  Словник української мови у 20 томах
5. одиноцтво — Одиноцтво, -ва с. Одиночество. Се мені одиноцтво та убожество так вік скоротило. Г. Барв. 357.  Словник української мови Грінченка