Значення в інших словниках
-
одкровення —
одкрове́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
одкровення —
(Боже) пророцтво; (у момент прозріння) кн. осявання; (грішника) сповідь; (щось нове) відкриття; пор. НАДХНЕННЯ.
Словник синонімів Караванського
-
одкровення —
-я, с., книжн., рел., заст. 1》 Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догматами, йшло безпосередньо від Бога; об'явлення. 2》 Щось нове, досі не відоме, щойно відкрите, з'ясоване. 3》 Відверта розповідь; сповідь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
одкровення —
ОДКРОВЕ́ННЯ, я, с., уроч. 1. Те, що несподівано відкриває істину, вносить ясність, розуміння. Кожен урок в музеї – як одкровення для юних сердець (з газ.); В якому одкровенні пізнає правду стомлена душа? (Л.
Словник української мови у 20 томах
-
одкровення —
У християнстві спасенна, особова поява Бога людині; предметом о. є Бог, кульмінаційним пунктом чи повнею о. — Ісус Христос; о. здійснюється через події (дії) і слова Бога, внутрішньо пов'язані між собою; на Церкву покладено обов'язок дотримання, передавання й інтерпретування о.
Універсальний словник-енциклопедія
-
одкровення —
ОДКРОВЕННЯ (об'явлення) (від грецьк. άποκάλνψιζ — розкриття, одкровення) — категорія теології та поняття релігійної свідомості, що означає акт та процес Божественного самовиявлення, розкриття Божественної істини. О. сприймається не розсудком, а серцем.
Філософський енциклопедичний словник
-
одкровення —
ОДКРОВЕ́ННЯ, я, с., книжн., заст. 1. Раптове осягнення істини, доступне лише обранцям у момент містичного осявання, що, за християнськими догматами, нібито йшло безпосередньо від бога.
Словник української мови в 11 томах