Значення в інших словниках
-
опорок —
опо́рок іменник чоловічого роду старий зношений чобіт діал., частіше вживається у множині опоро́к іменник чоловічого роду порок діал.
Орфографічний словник української мови
-
опорок —
I оп`орокдив. опорки. II опор`ок-у, ч., діал. Порок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
опорок —
ОПО́РОК див. опо́рки. ОПОРО́К, у, ч., діал. Порок. Баба Яковиха й каже: – Нічого, правдонько, убожество – не опорок (А. Тесленко).
Словник української мови у 20 томах
-
опорок —
ОПО́РОК див. опо́рки. ОПОРО́К, у, ч., діал. Порок. Баба Яковиха й каже: — Нічого, правдонько, убожество — не опорок (Тесл., З книги життя, 1918, 11).
Словник української мови в 11 томах