Значення в інших словниках
-
осовілий —
осові́лий дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
осовілий —
-а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до осовіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
осовілий —
ОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до осові́ти. 2. у знач. прикм. Сонний, напівсвідомий. Часом Галя цілу ніч продумає так, приливаючи думки гарячими слізьми, і на другий день устане з червоними осовілими очима, з невиспаною головою (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
-
осовілий —
ОСОВІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до осові́ти. Часом Галя цілу ніч продумає так, приливаючи думки гарячими слізьми, і на другий день устане з червоними осовілими очима, з невиспаною головою (Мирний, IV, 1955, 75).
Словник української мови в 11 томах