Значення в інших словниках
-
ост —
ост 1 іменник чоловічого роду схід; східний вітер ост 2 іменник чоловічого роду остюк ост 3 іменник чоловічого роду остень — риболовецьке знаряддя розм., рідко
Орфографічний словник української мови
-
ост —
I -у, ч. 1》 Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; прот. вест. || Східний вітер. 2》 Один із чотирьох головних румбів у компасі, які переділяють горизонт на чотири частини. II -а, ч., розм., рідко. Те саме, що остюк. III -а, ч., розм., рідко. Те саме, що остень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ост —
ОСТ¹, у, ч., мор., метеор. 1. Схід, східний напрям. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський). 2. Східний вітер.
Словник української мови у 20 томах
-
ост —
(нім. Ost, голл. oost) 1. Міжнародне позначення сходу. 2. Східний вітер.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
ост —
I. СХІД (одна з чотирьох сторін світу — східна); ОСТ (у мореплавстві та метеорології). Туман розвіявся, на сході зарожевіло небо (Григорій Тютюнник); Ми станемо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Яновський).
Словник синонімів української мови
-
ост —
ОСТ¹, у, ч. 1. Назва східної сторони світу у мореплавстві та метеорології; схід; протилежне вест. Ми стаємо плечима до плечей, Як ост і норд, як вест і зюйд на морі! (Ю. Янов., V, 1959, 59); // Східний вітер.
Словник української мови в 11 томах