остивати

1. стигнути, вистигати, вистигнути, повистигати, остигати, остигнути, поостигати, постигати, постигнути, постигти, простигати, простигнути, простигти, попростигати, холонути, вихолонути, охолонути, похолонути, прохолонути, схолонути, чахнути, вичахати, вичахнути, вичахти, повичахати

2. це набридати

Значення в інших словниках

1. остивати — остива́ти дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. остивати — -аю, -аєш, недок., остити, -ину, -инеш, док., діал. Обридати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. остивати — ОСТИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТИ́ТИ, и́ну, и́неш, док., діал. Обридати. – Таки тобі хоть раз кувати остивало? – Питало Молота Ковадло (Л. Боровиковський); Музо! Невже ж це тобі ще не остило співати? (М. Зеров); // безос.  Словник української мови у 20 томах
4. остивати — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. остивати — ОСТИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСТИ́ТИ, и́ну, и́неш, док., діал. Обридати. — Таки тобі хоть раз кувати остивало? — Питало Молота Ковадло (Боров., Тв., 1957, 176); Музо! Невже ж це тобі ще не остило співати? (Зеров, Вибр., 1966, 342); // безос.  Словник української мови в 11 томах
6. остивати — Остива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. остити, -сти́ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. А вже ж мені, моя мати, парубки остили. н. п. Засівали трупом поле, поки не остило. Шевч. 4. Та й остило мені з собою панькатись!  Словник української мови Грінченка