Значення в інших словниках
-
остовпіння —
остовпі́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
остовпіння —
-я, с. Стан за знач. остовпіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
остовпіння —
ОСТОВПІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. остовпі́ти. Якусь мить він стояв у німому остовпінні, вхопившись рукою за щоку (П. Колесник); Після перших секунд остовпіння Микоша аж тепер зрозумів, що сталося (О. Полторацький).
Словник української мови у 20 томах
-
остовпіння —
КАТАЛЕ́ПСІЯ (стан нерухомості припсихічному захворюванні, від сильного душевного потрясіння тощо), ОСТОВПІ́ННЯ, ПРАВЕ́ЦЬ розм. До заціпеніння й каталепсії можна довести домашню курку й кішку, а також собаку, кролика, індика (Є.
Словник синонімів української мови
-
остовпіння —
ОСТОВПІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. остовпі́ти. Якусь мить він стояв у німому остовпінні, вхопившись рукою за щоку (Кол., Терен.., 1959, 23); Після перших секунд остовпіння Микоша аж тепер зрозумів, що сталося (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 284).
Словник української мови в 11 томах