параша —
пара́ша іменник жіночого роду жарг.
Орфографічний словник української мови
параша —
-і, ж., розм. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв.
Великий тлумачний словник сучасної мови
параша —
ПАРА́ША, і, ж., жарг. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. [Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Ю. Мокрієв); А в кутку біля дверей, як і належалось, стояла монументальна параша (А. Дімаров).
Словник української мови у 20 томах
параша —
І, ж. Туалет. Смерть залишить на тебе тяжкий вантаж — риштування домів, жарівки параш (С. Жадан). Приклад відповіді: «Пам'ятаю, якось трахалися в дерев'яній старій параші, то дуже воняло... Ліс, і дахи рулять;) (Інтернет).
Словник сучасного українського сленгу
параша —
(-і) ж. 1. крим., тюр. Посуда для нечистот у камері. СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 139. 2. крим. Відхоже місце. [Пророк Микола:] <...> Я б краще пєтухом / Ламбаду танцював би на параші! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); Олігархове місце біля "параші" (УМ, 20.04.2001). СЖЗ, 78; ЯБМ, 139.
Словник жарґонної лексики української мови
параша —
ПАРА́ША, і, ж., розм. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. [Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Мокр., П’єси, 1959, 22).
Словник української мови в 11 томах