параша

(-і) ж.

1. крим., тюр. Посуда для нечистот у камері. СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 139.

2. крим. Відхоже місце. [Пророк Микола:] <...> Я б краще пєтухом / Ламбаду танцював би на параші! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); Олігархове місце біля "параші" (УМ, 20.04.2001). СЖЗ, 78; ЯБМ, 139.

Значення в інших словниках

1. параша — пара́ша іменник жіночого роду жарг.  Орфографічний словник української мови
2. параша — -і, ж., розм. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. параша — (ведро в'язнич.) катеринка  Словник чужослів Павло Штепа
4. параша — ПАРА́ША, і, ж., жарг. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. [Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Ю. Мокрієв); А в кутку біля дверей, як і належалось, стояла монументальна параша (А. Дімаров).  Словник української мови у 20 томах
5. параша — І, ж. Туалет. Смерть залишить на тебе тяжкий вантаж — риштування домів, жарівки параш (С. Жадан). Приклад відповіді: «Пам'ятаю, якось трахалися в дерев'яній старій параші, то дуже воняло... Ліс, і дахи рулять;) (Інтернет).  Словник сучасного українського сленгу
6. параша — ПАРА́ША, і, ж., розм. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. [Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Мокр., П’єси, 1959, 22).  Словник української мови в 11 томах