параша
ПАРА́ША, і, ж., жарг.
Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв.
[Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Ю. Мокрієв);
А в кутку біля дверей, як і належалось, стояла монументальна параша (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)