парирувати —
пари́рувати дієслово недоконаного і доконаного виду
Орфографічний словник української мови
парирувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2》 перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парирувати —
ПАРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., що. 1. Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). Парирувати удар шпагою; // Відбивати удар противника (у спорті взагалі). Ботвинник грав надзвичайно точно.
Словник української мови у 20 томах
парирувати —
пари́рувати (нім. parieren, франц. parer) 1. спорт. Відбивати удар, захищатися. 2. Переносно – відбивати напади, швидко й влучно спростовувати докази супротивника у сварці.
Словник іншомовних слів Мельничука
парирувати —
ВІДБИВА́ТИ (відкидати зустрічним ударом шаблю, м'яч і т. ін.), ПАРИ́РУВАТИ. — Док.: відби́ти, пари́рувати. Налетів (богунець) на п'ятьох, відбиваючи всі п'ять шабель (О. Довженко); Воротар гостей парирував м'яч (з газети).
Словник синонімів української мови
парирувати —
ПАРИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. 1. Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні); // Відбивати удар противника (у спорті взагалі). Ботвинник грав надзвичайно точно. Він своєчасно парирував усі спроби Смислова створити атаку (Веч.
Словник української мови в 11 томах