Значення в інших словниках
-
парник —
парни́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
парник —
[парник] -ниека, м. (ў) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў
Орфоепічний словник української мови
-
парник —
-а, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
парник —
ПАРНИ́К, а́, ч. Засклена або накрита плівкою споруда для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
парник —
ТЕПЛИ́ЦЯ (тепле, часто опалюване засклене приміщення для вирощування ранніх або південних рослин та розсади), ОРАНЖЕРЕ́Я, ПАРНИ́К (грядки під заскленими рамами).
Словник синонімів української мови
-
парник —
Парни́к, -ка́, в -ку́; -ники́, -кі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
парник —
ПАРНИ́К, а́, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада… (Гончар, І, 1954, 291).
Словник української мови в 11 томах