парник

ТЕПЛИ́ЦЯ (тепле, часто опалюване засклене приміщення для вирощування ранніх або південних рослин та розсади), ОРАНЖЕРЕ́Я, ПАРНИ́К (грядки під заскленими рамами). На столах кошики і вази персиків, винограду, яблук і слив, апельсини й лимони з хазяйських теплиць (З. Тулуб); Вогкою ганчіркою Лукія витирає скляний дах оранжереї (О. Донченко); — Ми оце вирішили просити вас, наших столярів, виготовити рами для парника (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. парник — парни́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парник — [парник] -ниека, м. (ў) -ниеку, мн. -ниеки, -ниек'іў  Орфоепічний словник української мови
3. парник — -а, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. парник — Тепличка  Словник чужослів Павло Штепа
5. парник — ПАРНИ́К, а́, ч. Засклена або накрита плівкою споруда для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада... (О.  Словник української мови у 20 томах
6. парник — Парни́к, -ка́, в -ку́; -ники́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. парник — ПАРНИ́К, а́, ч. Засклене приміщення для вирощування ранньої розсади, ранніх овочів і плодів. Підіймалася в парниках розсада… (Гончар, І, 1954, 291).  Словник української мови в 11 томах