парох —
Па́рох: Прихо́дник, парох: — парафіальний піп [IV,VI] — парафіяльний піп [25,I,VII] — парафіяльний священик [45,46-2,54] — священик [22;31] — священик, що стоїть на чолі парафії [47;44-1;44-2]
Словник з творів Івана Франка
парох —
па́рох іменник чоловічого роду, істота парафіяльний піп діал.
Орфографічний словник української мови
парох —
Те саме, що священик парафіяльний
Словник церковно-обрядової термінології
парох —
-а, ч., діал. Парафіяльний піп.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парох —
ПА́РОХ, а, ч., діал. Парафіяльний піп. Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив (В. Стефаник); Перерівський парох отець Чубатий сидів на трьох селах і на двох церквах (П. Козланюк).
Словник української мови у 20 томах
парох —
па́рох церк. парафіяльний священик (ст): В Тишківцях був парохом мій дід Осип, а по нім прийшов найстарший його син Зенон (Шухевич); Багато хто пам'ятає, як Дідо Клюс був парохом в церкві св. ап. Петра і Павла, тоді ще Греко-католицького собору, і хрестив дітей-личаков'ян (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
парох —
СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн.
Словник синонімів української мови
парох —
ПА́РОХ, а, ч., діал. Парафіяльний піп. Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив (Стеф., І, 1949, 208); Перерівський парох отець Чубатий сидів на трьох селах і на двох церквах (Козл., Сонце.., 1957, 6).
Словник української мови в 11 томах
парох —
Парох, -ха м. Приходской священникъ.
Словник української мови Грінченка