парох
ПА́РОХ, а, ч., діал.
Парафіяльний піп.
Отець парох, як лошак, побіг до хати, аби комісар його не запримітив (В. Стефаник);
Перерівський парох отець Чубатий сидів на трьох селах і на двох церквах (П. Козланюк).
Словник української мови (СУМ-20)