Значення в інших словниках
-
патлань —
патла́нь іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
патлань —
див. кошлатий; чубатий
Словник синонімів Вусика
-
патлань —
-я, ч., розм. Те саме, що патлач 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
патлань —
ПАТЛА́НЬ, я́, ч., розм. Те саме, що патла́ч 1. – Отець Миколай!? – аж вигукнув з несподіванки Віталій Стратонович. – Якого ще дідька цьому патланю треба!? (М.
Словник української мови у 20 томах
-
патлань —
КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!...
Словник синонімів української мови
-
патлань —
ПАТЛА́НЬ, я́, ч., розм. Те саме, що патла́ч 1. — Отець Миколай!? — аж вигукнув з несподіванки Віталій Стратонович. — Якого ще дідька цьому патланю треба!? (Стельмах, І, 1962, 334).
Словник української мови в 11 томах
-
патлань —
Патлань, -ня́ м. Длинноволосый человѣкъ.
Словник української мови Грінченка