Значення в інших словниках
-
патлач —
патла́ч іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
патлач —
див. чубатий
Словник синонімів Вусика
-
патлач —
-а, ч., розм. 1》 Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. 2》 Тварина з довгою, густою шерстю.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
патлач —
ПАТЛА́Ч, а́, ч., розм. 1. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. Зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (І.
Словник української мови у 20 томах
-
патлач —
КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!...
Словник синонімів української мови
-
патлач —
Патла́ч, -ча́, -че́ві; -лачі́, -чі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
патлач —
ПАТЛА́Ч, а́, ч., розм. 1. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям. Зроду-звіку не оддам своєї Насті за духовного, за якогось патлача та бороданя (Н.-Лев., III, 1956, 216); Патлач не відгукнувся, він був уже далеко (Чаб., Балкан. весна, 1960, 188).
Словник української мови в 11 томах
-
патлач —
Патлач, -ча́ м. = патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188.
Словник української мови Грінченка