Словник чужослів Павло Штепа

пелена

1. поволока, заволока, полуда

2. смуга, габа, див. кайма

3. запона, запинало, серпанок, покрив, покривець, див. покривало, сінь

4. пелюшки, завивало

5. це запола

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. пелена — пелена́ 1 іменник жіночого роду нижній край одягу * Але: дві, три, чотири пелени́ пелена́ 2 іменник жіночого роду покривало * Але: дві, три, чотири пелени́  Орфографічний словник української мови
  2. пелена — I -и, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). II -и, ж. 1》 заст. Покривало. 2》 перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пелена — ПЕЛЕНА́¹, и́, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Т. Шевченко); – Сюди сідайте, – змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (О. Копиленко). ПЕЛЕНА́², и́...  Словник української мови у 20 томах
  4. пелена — принести́ в пелені́ (у припо́лі) кого, несхв. Народити позашлюбну дитину. Багачі своїми поглумками проходу не давали: — Дождалась? Ждала мати червінців таврійських, а дочка натомість байстря в пелені принесла! (О. Гончар); Офіцерик потім кудись завіявся..  Фразеологічний словник української мови
  5. пелена — ПОДІ́Л (нижній край спідниці, сукні й т. ін.), ПЕЛЕНА́. Маргарита.. поклала ногу на ногу, і знову поділ її короткого плаття розчахнувся, оголивши ноги вище колін (В. Дрозд); Франка пеленою сукні накрила дуплину, прихилилася до милого (С. Чорнобривець).  Словник синонімів української мови
  6. пелена — Пелена́, -ни́; пе́лени, -лен  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пелена — ПЕЛЕНА́¹, и́, ж. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Шевч., II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву… (Коп., Вибр., 1953, 446).  Словник української мови в 11 томах
  8. пелена — Пе́лена́, -ни ж. 1) Подолъ рубахи. Вареники варила, та й пелену спалила. н. п. 2) Выступъ крыши надъ стѣною. Судж. у. ум. пелінка, пеліночка. Чуб. III, 176. Мил. 164.  Словник української мови Грінченка