Словник чужослів Павло Штепа

першорядний

1. першочерговий

2. найліпший, дуже добрий, чудовий, взірцевий

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. першорядний — першоря́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. першорядний — Першоклясний, першосортний, г. люксусовий; п! ПЕРШИЙ.  Словник синонімів Караванського
  3. першорядний — див. хороший  Словник синонімів Вусика
  4. першорядний — -а, -е. 1》 Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший. || Найголовніший, особливий за значенням. 2》 розм. Те саме, що першокласний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. першорядний — Першоря́дний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. першорядний — ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший. Навіть віршові твори можуть бути першорядними історичними джерелами (з наук. літ.); // Найголовніший, особливий за значенням.  Словник української мови у 20 томах
  7. першорядний — першоря́дний першокласний; дуже добрий (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. першорядний — ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
  9. першорядний — ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший; // Найголовніший, особливий за значенням.  Словник української мови в 11 томах