першорядний —
див. хороший
Словник синонімів Вусика
першорядний —
-а, -е. 1》 Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший. || Найголовніший, особливий за значенням. 2》 розм. Те саме, що першокласний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
першорядний —
Першоря́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
першорядний —
ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший. Навіть віршові твори можуть бути першорядними історичними джерелами (з наук. літ.); // Найголовніший, особливий за значенням.
Словник української мови у 20 томах
першорядний —
першоря́дний першокласний; дуже добрий (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
першорядний —
ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
першорядний —
ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, а, е. 1. Який є головним, основним у чому-небудь, для чогось; найважливіший; // Найголовніший, особливий за значенням.
Словник української мови в 11 томах