пилити

Порошити, запорошувати, запорошити, позапорошувати, напорошувати, напорошити, понапорошувати, попорошувати, попорошити, припорошувати, припорошити, поприпорошувати, упорошувати, упорошити, повпорошувати, кушпелити, закушпелювати, закушпелити, позакушпелювати, накушпелювати, накушпелити, понакушпелити, покушпелювати, покушпелити, куріти, закурювати, закуріти, позакурювати, накурювати, накуріти, понакурювати, покурювати, покуріти, прикурювати, прикуріти, поприкурювати

Значення в інших словниках

1. пилити — пили́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пилити — -лю, -лиш, недок. Піднімати або виділяти пил із себе, зі своєї поверхні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пилити — ПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Піднімати або виділяти пил з себе, з своєї поверхні. Доріжки [парку] під час дощів не повинні розм'якати, а в суху погоду – пилити (з наук.-попул. літ.); Пилили битим шляхом наморені за день воли (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах
4. пилити — II. КУРИ́ТИ (роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; виділяти в повітря дрібні часточки чогось); ПИЛИ́ТИ, ПОРОШИ́ТИ, ПИЛЮ́ЖИТИ розм. (піднімати пил, виділяти його з себе, із своєї поверхні). Галя вимітала долівку.  Словник синонімів української мови
5. пилити — ПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Піднімати або виділяти пил з себе, з своєї поверхні. Доріжки [парку] під час дощів не повинні розм’якати, а в суху погоду — пилити (Озелен.. колг. села, 1955, 59).  Словник української мови в 11 томах
6. пилити — Пилити, -лю́, -ли́ш гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.  Словник української мови Грінченка