пилити —
ПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Піднімати або виділяти пил з себе, з своєї поверхні. Доріжки [парку] під час дощів не повинні розм'якати, а в суху погоду – пилити (з наук.-попул. літ.); Пилили битим шляхом наморені за день воли (Василь Шевчук).
Словник української мови у 20 томах
пилити —
II. КУРИ́ТИ (роблячи що-небудь, здіймати куряву, пил; виділяти в повітря дрібні часточки чогось); ПИЛИ́ТИ, ПОРОШИ́ТИ, ПИЛЮ́ЖИТИ розм. (піднімати пил, виділяти його з себе, із своєї поверхні). Галя вимітала долівку.
Словник синонімів української мови
пилити —
ПИЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок. Піднімати або виділяти пил з себе, з своєї поверхні. Доріжки [парку] під час дощів не повинні розм’якати, а в суху погоду — пилити (Озелен.. колг. села, 1955, 59).
Словник української мови в 11 томах
пилити —
Пилити, -лю́, -ли́ш гл. Пылить. Ой помалу, дружечки, йдіте, пилом не пиліте, щоб нашая пава пилом не припала. Грин. III. 474.
Словник української мови Грінченка