плавний —
пла́вний прикметник помірний; заокруглений плавни́й прикметник плавучий
Орфографічний словник української мови
плАвний —
див. ПЛАВКИЙ.
Словник синонімів Караванського
плавний —
I плавн`ий-а, -е. 1》 Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. 2》 Те саме, що плавучий 1). II пл`авний-а, -е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Плавне гальмування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
плавний —
ПЛАВНИ́Й, а́, е́. 1. Який живе на воді, пристосований до плавання; водоплавний. Тільки плавній птиці тут роздолля. На тихі озерця випливають з очеретів цілі виводки дичини (А. Шиян). 2. Те саме, що плаву́чий 1. Запорозькі козаки ..
Словник української мови у 20 томах
плавний —
ПЛА́ВНИЙ (про рухи, мовлення тощо — нешвидкий, без різких переходів), ПЛАВКИ́Й, РОЗЛО́ГИЙ, РОЗЛО́ЖИСТИЙ, ПЛИВУ́ЧИЙ (перев. про звуки); ОКРУ́ГЛИЙ, М'ЯКИ́Й, ПЛАСТИ́ЧНИЙ, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ЛЕГКИ́Й, ГРАЦІО́ЗНИЙ (про рухи); ПЛИ́ННИЙ, РІ́ВНИЙ (перев. про мовлення).
Словник синонімів української мови
плавний —
ПЛА́ВНИЙ, а, е. Рівний, без різких переходів, нешвидкий (про рухи, звуки, мову і т. ін.). Дужими і плавними помахами рук Олеся впевнено розрізала воду (Донч.
Словник української мови в 11 томах
плавний —
Плавни́й, -а́, -е́ Пловучій. плавна сітка. см. сітка. Вас. 188.
Словник української мови Грінченка