Значення в інших словниках
-
плебісцит —
плебісци́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
плебісцит —
-у, ч. 1》 У Римському праві – постанова, що приймалася зборами плебеїв. 2》 Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
плебісцит —
Плебісци́т, -ту; -ци́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
плебісцит —
ПЛЕБІСЦИ́Т, у, ч. Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум. Луї Наполеон в умовах терору провів плебісцит (народне голосування), який підтвердив конституцію, що віддавала владу до рук президента на 10 років (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
плебісцит —
плебісци́т (лат. plebiscitum, букв. – рішення народу) 1. В Стародавньому Римі рішення плебейських народних зборів. 2. Опит населення, всенародне голосування з найважливіших питань державного життя, референдум.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
плебісцит —
Волевиявлення загалу населення певної території у справі державної приналежності цієї території чи визначення її міжнародного статусу.
Універсальний словник-енциклопедія
-
плебісцит —
ПЛЕБІСЦИ́Т, у, ч. Всенародне голосування з найважливіших питань державного життя; референдум. Луї Наполеон в умовах терору провів плебісцит (народне голосування), який підтвердив конституцію, що віддавала владу до рук президента на 10 років (Нова іст., 1956, 146).
Словник української мови в 11 томах
-
плебісцит —
рос. плебисцит 1. У Стародавньому Римі — рішення плебейських народних зборів. 2. Опитування населення, всенародне голосування (референдум) з найважливіших питань державного життя.
Eкономічна енциклопедія