побідник —
побі́дник іменник чоловічого роду, істота переможець рідко
Орфографічний словник української мови
побідник —
Побі́дник. Переможець. Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренції, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовісність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути.
Українська літературна мова на Буковині
побідник —
-а, ч., заст. Переможець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побідник —
ПОБІ́ДНИК, а, ч., заст. Переможець. Тоді-то зрозумів я перший раз, Що не Баярд, борець непоборимий, Не Дон-Жуан, усіх жіночих серць [сердець] побідник, Героєм наших днів, а продуцент, робітник (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
побідник —
ПОБІ́ДНИК, а, ч., заст. Переможець. Тоді-то зрозумів я перший раз, Що не Баярд, борець непоборимий, Не Дон-Жуан, усіх жіночих серць [сердець] побідник, Героєм наших днів, а продуцент, робітник (Фр., X, 1954, 208).
Словник української мови в 11 томах
побідник —
Побідник, -ка м. Побѣдитель. І свій палаш, що звавсь побідник, до боку Низа прив'язав. Котл. Ен. V. 45.
Словник української мови Грінченка