пов'язка —
пов'я́зка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
пов'язка —
-и, ж. 1》 Вузький шматок тканини, яким обв'язують що-небудь (голову, руку і т. ін.). || Смужка тканини на рукаві як знак чого-небудь. || Шматок тканини, бинта і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пов'язка —
ПОВ'Я́ЗКА, и, ж. 1. Вузький шматок тканини, яким обв'язують що-небудь (голову, руку і т. ін.). Пані Люба недужа лежить з пов'язкою на голові в ліжку (С.
Словник української мови у 20 томах
пов'язка —
ПОВ'Я́ЗКА (вузький шматок перев. тканини, яким обв'язують щось), ПЕРЕВ'ЯЗКА, ОБВ'ЯЗКА, ЗАВІ́Й діал., ОПА́СКА діал.; ОКЛЕ́ЙКА (також із паперу).
Словник синонімів української мови
пов'язка —
Пов'я́зка, -ки ж. ? Пов'язки з гарбуза, а сідельце капустяне. Чуб. V. 1161.
Словник української мови Грінченка