побір —
-бору, ч. 1》 перев. мн., заст. У дореволюційній Росії – збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). 2》 діал. Дія за знач. побирати. 3》 діал. Призов на військову службу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
побір —
ПОБІ́Р, бо́ру, ч. 1. перев. мн., заст. Збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (О.
Словник української мови у 20 томах
побір —
НАБІ́Р заст. (призов на військову службу, рекрутування), ПРИЙО́М заст., РЕКРУ́ТЧИНА, РЕКРУ́ТСТВО, НЕКРУ́ТЧИНА заст. розм., НЕКРУ́ТСТВО заст. розм., БРА́НКА діал. заст., ПОБІ́Р діал. заст. Віддавали в рекрути і Ярему разом з іншими парубками.
Словник синонімів української мови
побір —
ПОБІ́Р, бо́ру, ч. 1. перев. мн., заст. У дореволюційній Росії — збір грошима або натурою (на користь держави, поміщика і т. ін.). З кожної хати брали одсипного і десятину. Невелика ще біда сі побори, коли б не осоружна шляхта збирала їх (Стор.
Словник української мови в 11 томах